Руки

Стихотворение: РУКИ - Виталий Попач Ти руки простягував Сину Господній;
До мами своєї що так берегла.
А ворог тоді,піднімав всю безодню,
Щоб Світ не засяяв у темряві зла.

Ті ручки маленькі тяглися до мами;
Немов би шукали для себе тепла.
Вона ж зігривала своїми губами,
Від болю та холоду їх берегла.

Від темряви ночі Тебе закривала,
І чула як серце тріпоче Твоє.
Усе,що могла для Тебе віддавала.
І тихо раділа,що поряд Ти є.

Не знала Марія,що час ще настане;
І ці рученята закриють весь світ.
Що Ти так з любов'ю ці руки простягнеш
На хрест-подаруєш нам Новий Завіт.