Чаша.

Чаша випита гірка
За наше спасіння.
Кров стікала із чола
У саду під час моління.
Очі повні сліз були,
А серце любові,
Щоб не загинули ми всі,
А були живі й здорові.
А чи здорові ми усі?
Сьогодні Бог питає.
Без плями і пороку ви?
Чи знову Син кров проливає,
Перед Отцем Своїм стоїть,
І голову схиляє.
Він не покинув нас,не спить,
Отця Він все благає:
"Прости їм Отче,я молю.
Даруй Ти їм прозріння.
Отара це Моя Господь,
І Я придбав їх воскресінням."
Він знає кожного думки,
І таємниці серця теж Йому відомі,
Не хоче чути Він брехні
Із уст лукавих в Божім домі.
Співаєм Господу хваління,
В молитві любим ми Його,
Ну а сусіда ще й до нині
Терпіть не можемо свого.
"Бог є любов."
Ми написали на стіні.
Давайте ці слова
Візьмемо у серця свої.
Земля Господня
Й все,що наповняє,
Нема у нас нічого свойого,
А за любов Свою Господь
Усіх спитає,
Чому не прийняли Його. Петровская И.Е