Люди, люди - схаменiться!
I на себе подивiться.
Як ви жити будете,
Якщо Мене забудете?!
Страх оволодіє вами,
I ви залишитеся самi!
I тi, хто люблять грiх,
I падають у море втiх,
Тих, жде кара з Неба.
Так що, вiдступать, не треба,
Вiд вiри, та надiї,
А жити лиш любов"ю,
Що, Я - даю, з лихвою!
Ви, любi Мої дiти!
Люблю - Я, вас, вiд самого початку,
I хочу з вами жити,
I душi вам, цiлити!
Не вiдвергайте Бога -
Христа - що вмер за вас,
А вiддавайте Менi всей вiльний час.
I не барiться нинi,
А правду йдiть шукать.
Бо все життя, донинi,
Вам довелось страждать.
До тої, свiтлої митi,
Як ви знайшли Мене.
О! Мої любi дiти,
Я - вас люблю за те;
Що ви шукали Мене,
Вiдкрил свої серця!
I Дух Мiй Святий,
Вiдкрил вам - i Сина i Отця!!!
Вера Лаптенко